Tag Archives: футбол

«Англо-манкуніанське» протистояння (Частина ІI)

Отже, клубний рекорд Чарльтона по кількості забитих голів.

Вейн Руні в одному з інтерв’ю зізнався, що «коли-небудь йому вдасться побити рекорд Сера Боббі Чарльтона за клуб». Говорив він це тоді, коли в його активі було 208 м’ячів за клуб. Але зовсім нещодавно, коли Руні призупинився на позначці 218, вже більш впевнено «Вазза» повідомив «The Telegraph», що він «молодий і здатний зробити це». Також ця впевненість зумовлена тим, що футболіст нещодавно підписав новий контракт з «Манчестер Юнайтед».

tumblr_inline_nex03sI9wn1t23lm9

Сер Боббі Чарльтон і Вейн Руні

Безсумнівно, Руні це зробить – термін контракту з «Манчестер Юнайтед» розрахований ще на майже 5 років, до рекорду – всього 30 м’ячів, середній показник забитих м’ячів останніх 3-ох сезонів – 23 мячі, Руні – капітан команди.
Руні проводить свій 10-ий сезон за «МЮ», зігравши 449 матчів і забивши 219 голів, тобто в середньому Вейн забиває в кожному другому матчі один м’яч. До цих матчів входять двобої в Англійській Прем’єр-лізі, Кубку Англії, Кубку чемпіонату Англії та ігри європейського рівня, здебільшого у Лізі чемпіонів. Цього сезону «Манчестер Юнайтед» бере участь лише у розіграші АПЛ, тому можливостей у Руні залишилося менше, аби якнайшвидше реалізувати рекорд, а забити у самій Премєр-лізі більше 20-ти голів Вейну вдавалося лише у сезонах 2009-10 (26 голів) та 2011-12 (27 голів).

Максим Нуйкін

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Палатка лікаря Малахова

«Англо-манкуніанське» протистояння (Частина I)

У далеких 60-х він був одним із тих гравців, які зробили досі неперевершений результат для збірної Англії. Він був важливим, часто, вирішальним елементом у тій команді «трьох левів», яка виграла Чемпіонат світу у 1966 році. Легенда збірної Англії і «Манчестер Юнайтед»; приголомшливий дриблер, майстер пасу і дальнього удару; геніальний півзахисник і нападаючий – Сер Боббі Чарльтон.

Bobby And The Cup

1966. Боббі Чарльтон із трофеєм Чемпіонату світу

Граючи у півзахисті, у віці 29-ти років він забив 3 гола на мундіалі: один на груповому етапі проти збірної Мексики і два, один із яких переможний, у грі з Португалією, після яких Англія вперше опинилась у фіналі, а згодом виграла турнір. У фінальному матчі проти «ФРН» Чарльтон, на жаль, не забив, зважаючи на майже розгромний рахунок – 4:2. Два роки потому Англія виборола шанс посісти 3-тє місце на чемпіонаті Європи. І якщо на Чемпіонаті світу останнє слово за Боббі Чарльтоном сказано не було, то цього разу Чарльтон забив у останньому матчі турніру. Ці чотири м’ячі були найважливішими у кар’єрі за збірну, і зрозуміло, найскладнішими. Раніше, будучи молодим, забивати у відбірних матчах Чемпіонату світу та чемпіонату Європи , «товарняках» було неважко для такого висококласного футболіста. У підсумку, за всю свою кар’єру у збірній (1958-1970) Сер Боббі Чарльтон забив 49 рекордних м’ячів.

Наступником рекорду Сера Боббі ближчим часом цілком прогнозовано стане прототип легенди, капітан «Манчестер Юнайтед» і збірної Англії – Вейн Руні.

tumblr_inline_newzua8mzH1t23lm9

2014. Вейн Руні святкує свій перший гол на Чемпіонаті світу забивши у ворота Уругваю

Англієць володіє всіма якостями, притаманними свого часу попереднику: тут і зміна позицій «напад-півзахист»; той же могутній дальній удар, те ж вміння асистувати партнеру. Нещодавно «Шреку» виповнилося 29 років, і він вже посідає 4-ту сходинку у списку кращих бомбардирів своєї збірної, а відставання від лідера таблиці складає всього 9 м’ячів. Як гласить  вік вище розміщених бомбардирів, коли вони завершували свої кар’єри, у Руні є ще 3-4 роки для покращення забитої кількості м’ячем. Зважаючи на сьогоднішню форму капітана у збірній, можна сміливо заявити, що рекорд буде не просто побитий, але й перевершений на кілька голів.

Чарльтон залишив свій слід не тільки у збірній, але і в клубі, де провів, як годиться, ще більше років, «наколотивши» ще більше м’ячів , а саме – 249 за 19 років перебування у Манчестері

Про цей рекорд читайте детальніше у наступному пості.

Максим Нуйкін

Залишити коментар

Filed under Палатка лікаря Малахова

Звершений і досі неперевершений

Зробимо перерву від особистих рекордів, які стосуються  Вейна Руні та Манчестера, адже попереду з участю «Ваззи» їх ще мінімум 3, і перейдемо до клубних рекордів, а саме до команди із північного Лондона.

Лондонський «Арсенал» давно не демонструє такої чудової гри як у сезоні 2003-04, враховуючи склад і цілі клубу кожного року. Ще б пак! Такий сезон демонструють одиниці – 38 матчів і жодної поразки.

Статистика сезону 2003-04 у Чемпіонаті Англії

Зіграно матчів: 38
Перемог: 26
Нічиїні матчі: 12
Поразки: 0
Забиті: 73
Пропущені: 26
Різниця: +47
Очок: 90

Не лише рекорд супроводжував «канонірський» 2004-ий рік: «Арсенал» завоював трофей, клуб отримав нагороду кращої команди в АПЛ за останні 20 років, Тьєррі Анрі став кращим бомбардиром чемпіонату (30 м’ячів). Але найбільшим здобутком Арсена Венгера був легендарний склад тодішнього «Арсенала».

Голкіпер 

tumblr_inline_nexwzcrmRA1t23lm9

Лівий захтсник

tumblr_inline_nexx0jXiv61t23lm9

Центральні захисники

tumblr_inline_nexxalVtyz1t23lm9

Правий захисник

tumblr_inline_nexxbvkmpw1t23lm9

Центральні півзахисники

tumblr_inline_nexxkrsruS1t23lm9

Крайні півзахисники

tumblr_inline_nexxs9BBCB1t23lm9

Нападники

tumblr_inline_nexxwskXcA1t23lm9

Вже через два роки легендарна команда Венгера була зруйнованою. Спочатку по завершенні сезону команду покинув капітан команди Патрік Вієйра, ще через рік – Деннис Бергкамп, Робер Пірес, Сол Кемпбелл і Лаурен. З цим складом Арсен Венгер тріумфував і до 2004-го року і після нього – до фіналу Ліги чемпіонів 2006-го року, після якого «гармаші» так і залишилися фіналістами, програвши «Барселоні».
Відтоді почався період трофейної «засухи». «Арсенал» не покидав меж «Великої Четвірки», проте трофей АПЛ лондонському клубу не піддавався. В інших турнірах та ж ситуація – команді Венгера завжди не вистачало чи то везіння, чи то впевненості, щоби здобути бодай один кубок. Це відбувалося впродовж 10-ох років, коли «Арсенал» зумів подолати «засуху» у 2014 році: спочатку команда виграла Кубок Англії, потім – Суперкубок.
Ніхто і досі не зумів повторити ідеальний сезон «канонірів». Найближчим за показником найменшої кількості поразок за сезон до лондонців був «Ліверпуль» у сезоні 2008-09, проте мерсисайдцям не вистачило «витягнути» два матчі хоча би на нічию.
Цікавою ситуація в АПЛ є зараз. Челсі займає перше місце, зігравши 11 матчів, не програвши жодного. Поки що занадто рано що-небудь прогнозувати, але прямо зараз «Челсі» є ще одним претендентом повторити успіх сусідів.

Максим Нуйкін

Залишити коментар

Filed under Палатка лікаря Малахова

Топ-5 крикливих коментаторів

Яка ознака найголовніша в роботі футбольного коментатора: обізнаність у футболі, аналітичний склад розуму, поставлена мова чи емоційність? Звичайно, однозначної відповіді немає. Оскільки кожен коментатор особливий по-своєму. Проте, ні знання, ні поставлена мова, ні аналітичні дані спортивних журналістів не можуть зробити із матчу відчуття свята. Вашій увазі 5 найемоційніших коментаторів пострадянського простору.

неценко

Олександр Неценко

5-ту сходинку посідає  російський «коментатор збірних» Олександр Неценко. «Збірних» — бо найчастіше Олександру випадає коментувати матчі національних збірних команд. Часто коментатор у своїх репортажах жартує. Це додає емоційності під час перегляду футбольного матчу. Одним із таких матчів була гра «України» проти збірної «Франції», в якій наша збірна перемогла з фантастичним рахунком 2:0.

Найемоційніший матч: «Україна» «Франція» (2-0)

https://www.youtube.com/watch?v=St1dg4limgI

E49yGrW7uxk

Віктор Вацко

4-ту сходинку посідає український коментатор телеканалів «Футбол 1» і «Футбол 2» Віктор Вацко. Прихильники футболу мали змогу найкраще відчути всю емоційну потужність коментатора, коли журналіст коментував матчі нашої збірної, наприклад, під час проведення «Євро-2012» чи Чемпіонату світу 2014. Емоційність коментатора проявляється не лише під час коментування матчей рідної збірної, а й в інших.

Найемоційніший матч: «Україна» — «Швеція» (2-1)

http://rutube.ru/video/168a204def18a56e6706f98fc3621d82/

H_otmTInpYY (1)

Денис Казанський

На 3-ій сходинці – спеціаліст Англійської Прем’єр-ліги, працівник телеканалу «НТВ+» – Денис Казанський. Інколи, спортивний журналіст отримує нагоду коментувати матчі прямо з коментаторських позицій у самій Англії. Живі репортажі просто приречені бути надемоційними. Саме один із «живих» матчей став таким, після якого журналіст зірвав голос – «Евертон» — «Ліверпуль». По закінченню матчу сказав: «Такого футболу я не бачив давно».

Найемоційніший матч: «Евертон» — «Ліверпуль» (3-3)

https://www.youtube.com/watch?v=Ubcbi43auzc

05cUyz9wdBo

Володимир Стогнієнко

Друге місце посів Володимир Стогнієнко – один з кращих коментаторів Росії. Відомий своїм почуттям гумору, гострим розумом, грамотною розмовною мовою. Під час коментованого матчу не впадає ні в істерики, ні в байдужість до подій на полі, тобто на всіх матчах, які коментує журналіст глядач не засумує.

Найемоційніший матч: «Манчестер Юнайтед» — «Манчестер Сіті» (2-1)

https://vk.com/video148404394_168026864

vnE53SDvsVc

Георгій Черданцев

Першу сходинку цілком справедливо посідає найемоційніший футбольний коментатор всіх часів — Георгій Черданцев. У різні періоди Черданцев працював на різних телеканалах, коментуючи різні ліги. Проте найемоційнішим в його кар’єрі є мачт «Євро-2008» «Росія» —  «Нідерланди» , в якому росіяни перемогли з рахунком 3-1. Найвідомішими фразами коментатора є: «Я закончу счас все», “Я закажу себе пожалуй счас машину в специальную больницу”.

Найемоційніший матч: «Росія» — «Нідерланди» (3-1)

http://rutube.ru/video/7b93f8c34067ee7b1fdad7c4d267d607/?ref=search

Максим Нуйкін

Залишити коментар

Filed under Палатка лікаря Малахова

Вадим Грищук: «…Ти не можеш підвести команду…», «…було складнувато писати огляди…», «…«Гуманітарному» по силах…»

intervyu_z_Grischukom

На фото капітан збірної гуманітарного факультету Вадим Грищук

Шановні любителі футболу, академічного футболу, любительського футболу, прихильники команди «Гуманітарного» факультету з футболу чи просто гуманітарії – вашій увазі інтерв’ю із колишнім студдеканом гуманітарного факультету, капітаном команди «Гуманітарного» з футболу, студентом четвертого курсу спеціальності Релігієзнавство Вадимом Грищуком. У даному інтерв’ю Ви відчуєте ностальгію за чемпіонською командою Гуманітарного, дізнаєтеся більше про самого футболіста Вадима Грищука, чим ще Вадим займається за межами поля і наскільки це заняття недалеко відійшло від футболу. Ви матимете змогу поближче познайомитися із командою «Гуманітарного» очима його капітана, а також отримаєте прогноз на Кубок ректора від Вадима Грищука.

 

Розкажи коротко свою футбольну біографію (перші кроки у футболі; чи займався футболом професійно?; футбол на любительському рівні; в яких ще змаганнях брав участь, окрім Кубка ректора і Кубка БС; футбольні нагороди).

Футболом почав займатися ще з дитинства (років із 6). Хоча я ніколи не займався ним, так би мовити, професійно. Тобто жодні ДЮСШ не відвідував. Мене можна назвати футбольним самоучкою – грати мене навчила вулиця. Адже кожного дня до пізнього вечора я ганяв м’яч із друзями. Із 10 класу почав грати за аматорську команду з міні-футболу «Работнічки» (Мирославка), з яким за 4 роки здобув до двох десятків трофеїв – це в основному перемоги в одноденних кубках з міні-футболу.
В 2012 році в складі команди «Сокіл» (Мирославка) виграв чемпіонат Бердичівського району з футболу.В академії вигравав Кубок ректора 2012. А восени 2013 був визнаним кращим захисником Кубка БС.

 Ти разом із командою гуманітарного факультету у 2012 році виграв Кубок ректора. Що тобі найкраще запам’яталося з цього тріумфального року?

Найбільше, мабуть, пам’ятатиму склад тієї команди. Адже тоді було дуже багато гравців, для яких той турнір був останнім в ОА. Також тішить той, факт, що ми тоді виграли кубок вперше в історії гуманітарного, після того, як факультет вкотре розділили (зокрема історики стали частиною МВ).

 Що означає бути капітаном «Гуманітарного»? Коли ти успадкував капітанську пов’язку? І чи були ще претенденти на цю посаду?

Капітанська пов’язка для мене значить дуже багато. Вона чимало вимагає від тебе. Зокрема, відповідальності. Адже ти не можеш підвести команду. Ти людина, яка повинна подати приклад того, як потрібно боротися на полі, боротися до самого фінального свистка.

Якщо ж говорити про те, коли я став капітаном факультетської команди, то це відбулося на третьому курсі мого навчання. Стосовно претендентів потрібно питати у хлопців – їм видніше.

 

Оціни виступи гуманітаріїв по рокам за 10-ти бальною шкалою (наприклад, 2011 рік-4,

2012 рік-9,  2013 і т.д.).

2011 – 8

2012 – 9

2013 – 7

2014 – 6

 

Як відомо, цього року ти писав огляди до матчів Кубку ректора, при цьому зіграв усі матчі за свій факультет. Чи було важко поєднувати гру із написанням статей?Чи був у тебе досвід написання матеріалів до цього?

Я б не сказав, що було важко поєднувати одне з іншим. Єдине, було складнувато писати огляди матчів гуманітарного. Адже гру я дивився на полі, а потрібно на трибунах.

Стосовно досвіду – я пишу огляди матчів для одного українського Інтернет-видання.

 Що ти можеш сказати про цьогорічний склад команди гуманітарного, порівнюючи з минулорічними? Які висновки можеш зробити після першого кола Кубка ректора?

Склад команди практично не змінився. Адже ми втратили лише двох гравців основи (за рік до того втрат було вісім гравців основного складу).

Щодо висновків, то можу сказати, потенціал у команди є. Єдине, чого не вистачає, – це впевненості у власних силах.

 Безперечно, інтрига цьогорічного кубку Ректора зберігається після першого кола, і з остаточними висновками поспішати не варто. Назви три команди, які після другого кола Кубка ректора займуть призові місця. Чому вибрав саме їх?

 На мою думку, трійка лідерів на фініші турніру виглядатиме таким чином: Право, ПІМ та гуманітарний. Перші дві команди демонструють найяскравіший та найефективніший футбол, а гуманітарному по силах виграти боротьбу за трійку у всіх інших.

Максим Нуйкін

Залишити коментар

Filed under Палатка лікаря Малахова